Матеріальна відповідальність

Одним з видів юридичної відповідальностіє матеріальна відповідальність. Вона виникає в зв'язку з заподіянням посадовими особами чи іншими працівником шкоди підприємству через неналежне виконання своїх обов'язків.

Матеріальної відповідальність буває часткової таповної. Перша означає обов'язок працівника відшкодувати заподіяну підприємству пряму дійсну шкоду, тобто реальне погіршення або зменшення майна роботодавця, а також витрати, які необхідно здійснити на його відновлення, придбання або відшкодування. Сума виплат при такому вигляді відповідальності не може перевищувати розмір середньомісячного заробітку. Упущена вигода відшкодуванню не підлягає.

Повна матеріальна відповідальність за заподіяну шкоду виникає у випадках:

• заподіяння шкоди умисно;
• заподіяння його в наркотичному або алкогольному сп'янінні;
• при вчиненні адміністративного проступку або злочину;
• при недостачі цінностей, які довірені за договором;
• при розголошенні таємниці, що охороняється законом;
• в результаті невиконання трудових обов'язків;
• в інших, передбачених федеральними законами та КЗпП РФ, випадках.

Що стосується неповнолітніх працівників повна відповідальність може застосовуватися тільки при виникненні ситуацій, зазначених в перших трьох випадках.

Матеріальна відповідальність може бути тількипри наявності умисної або необережної провини працівника. Вона виключається, якщо шкода заподіяна через нормального господарського ризику, непереборної сили, в умовах крайньої необхідності, при необхідній обороні, невиконанні обов'язку роботодавцем в забезпеченні належних умов по збереженню майна.

Договору про повну відповідальність полягають тільки з повнолітніми особами, безпосередньо використовують або обслуговуючими товарні і грошові цінності або інше майно.

Матеріальна відповідальність працівників можебути колективного та індивідуального. У першому випадку керівник підприємства повинен видати наказ і довести його до відома всього колективу, а потім укласти договір про повну матеріальну відповідальність, в якому повинні стояти підписи кожного працівника колективу. Індивідуальну відповідальність застосовують до конкретного працівника:

• на якого покладено функцію щодо забезпечення збереження переданого йому майна;
• якому доручено його зберігати з наданням окремого ізольованого приміщення для зберігання;
• який звітує самостійно перед бухгалтерією за цінності, прийняті ним під звіт.

Повна матеріальна відповідальність моженакладатися спеціальним договором, перед укладенням якого необхідно проводити інвентаризацію майна, щоб з'ясувати, за що саме буде відповідати працівник. Якщо шкоду настав, необхідно ще раз провести інвентаризацію, призначити службове розслідування і з'ясувати причину події.

Роботодавець має право відмовитися від відшкодуваннязаподіяної працівником шкоди. Якщо у нього такого бажання не виникло, він видає наказ про притягнення до матеріальної відповідальності або звертається до суду. Останній може протягом 3 місяців оскаржити наказ в судовому порядку. При цьому дія наказу не припиняється. У разі добровільного відшкодування шкоди, працівникові може бути надана розстрочка на підставі письмового зобов'язання із зазначенням термінів виплати. Працівник може відшкодувати збиток, надавши аналогічне майно, або зробити ремонт пошкодженого.

У разі спірних ситуацій необхідно звернутися в суд. Термін позовної давності для притягнення працівника до відповідальності становить 1 рік.